Відновлення ветеранів та ветеранок — один із визначальних викликів, що стоять перед Україною під час та після війни
Втім, системний підхід до цього питання залишається скоріше винятком, ніж нормою. Саме тут критично важливим стає просторове планування — як інструмент, здатний перетворити розрізнені послуги на цілісну екосистему підтримки.
Відновлення ветеранів в Україні часто не втілюється вповні не через брак відповідних послуг, а через їхній нерівномірний розподіл та фрагментованість управління.
Минулої весни за підтримки Фонду Роберта Боша команда Restart запустила ADAPT — проєкт, орієнтований на просторові стратегії для відновлення та реабілітації ветеранів. Щойно ми завершили перший пілотний проєкт в Івано-Франківській області та місті, та маємо кілька важливих висновків для тих, хто планує та розробляє процеси, пов’язані з реабілітацією.

Щоб розв'язати проблему комплексно, ADAPT працює одночасно на трьох взаємопов'язаних рівнях:
- регіональному (область);
- міському (місто);
- локальному (майданчик на території лікарні).
Така структура невипадкова: ми прагнемо уникнути стратегій без реалізації або пілотних проєктів без системних змін. Робота на всіх трьох рівнях дозволила нам перевірити, як вони доповнюють один одного.
На регіональному рівні ми аналізували, як наявна ветеранська політика перетворюється — або ні — на доступні системи на місцях. На міському рівні ми дослідили, який реальний вигляд може мати операційна модель раннього відновлення. На локальному рівні ми випробували комплексний підхід до реабілітації в умовах реальних інституційних обмежень.
Ключовий висновок: відновлення стосується не лише охорони здоров'я. Це цілісна соціально-просторова екосистема, яку необхідно проєктувати як таку від самого початку.


