Особливості розробки комплексних документів міського планування

Стаття «Як влаштована система інтегрованого міського планування в Україні» дає загальний огляд і етапи розвитку інтегрованого просторового планування, — водночас у цій статті ми зосередимося саме на процесі розробки комплексних документів міського планування.

Сьогодні громади в Україні мають готувати два типи інтегрованих документів просторового розвитку:

• Програма комплексного відновлення (ПКВ) — коротко- та середньостроковий стратегічний документ;
• Концепція інтегрованого розвитку (КІР) — довгостроковий стратегічний документ.

Хоча ПКВ і КІР мають різні горизонти планування та контексти розробки (зокрема, різний рівень впливу війни на громаду), ключові процеси їх підготовки є схожими і передбачають:

• дотримання наявної юридичної процедури;
• розробку документів;
• залучення громадськості.

Юридичні процедури та їхні терміни виконання, такі як прийняття документів, формування робочих груп, вимоги до змісту документів та процедури залучення громадськості, викладені у відповідному законі про ПКВ та КІР або у відповідних методологічних настановах. Однак система просторового планування в Україні продовжує трансформуватися у відповідь на виклики війни та процес євроінтеграції, тож у найближчому майбутньому нормативна база може зазнати змін.

Саме тому важливо розуміти інші базові процеси підготовки комплексних документів міського планування — розробку документів та залучення громадськості — незалежно від формальних юридичних вимог. Практика показує, що формування окремих команд із відповідною експертизою для кожного з цих процесів суттєво підвищує якість координації та ефективність впровадження розроблених документів.

Розробка документів охоплює збір і аналіз даних, формування стратегічних напрямів, перелік проєктів або операційних цілей та потребує залучення фахівців із просторового планування і ГІС-аналізу. Команда, відповідальна за підготовку документів, має працювати з різними структурними підрозділами громади для збору інформації за секторами, серед яких зазвичай: мобільність, соціально-економічний розвиток, довкілля, житло, культура, туризм, спадщина, освіта, громадська інфраструктура та послуги. За потреби можуть додаватися інші сектори (наприклад, безпека під час війни), а також визначатися пріоритетні напрями розвитку.

Під час воркшопів за участі мешканців, представників органів місцевого самоврядування та ключових стейкхолдерів відбувається затвердження змісту документів та заповнення інформаційних прогалин.

Рекомендується виходити за межі формально обов’язкових процедур збору пропозицій і громадських слухань та вибудовувати сталі канали комунікації з різними групами громади. Це сприяє формуванню довіри між органами місцевого самоврядування та мешканцями, а також створює підґрунтя для довгострокового партнерства, необхідного для розвитку громади.

Для цього доцільно проводити системне мапування стейкхолдерів: місцевий бізнес, громадські організації, активні мешканці, вразливі групи, надавачі публічних послуг, структурні підрозділи громади.

Розробка якісної документації міського планування також потребує багаторівневої координації та стратегічного узгодження з обласним рівнем і сусідніми громадами.

Юридична процедура, розробка документів та залучення громадськості є взаємопов’язаними процесами, які підсилюють один одного. Для ефективної координації та оцінки спроможності громади доцільно формувати окремі робочі групи для кожного з цих напрямів.