Планування заради стійкості

Ліва Дударева, керівниця відділу досліджень

Ці виклики, які на світовому рівні йоміврно будуть загострені зміною клімату, підкреслюють важливість інвестування у стійкі громади. Українські муніципалітети дедалі активніше прагнуть створювати та підтримувати такі громади, адже стійкість не лише готує їх до майбутніх загроз, а й робить їх безпечнішими для життя вже сьогодні. 

Створення стійких громад вимагає цілісного погляду на міста, який поєднує забезпечення базових потреб мешканців із усвідомленням впливу глобальних ризиків: зміни клімату, втрати біорізноманіття, війни та соціально-економічних конфліктів.

У пошуку методології, яка поєднує пріоритети сталості та стійкості, перспективною є Економічна модель "Doughnut" (Doughnut Economics, DE), запропонована Кейт Раворт у 2012 році. Створена як економічна модель, згодом вона набула популярності також у сфері міського планування. Один із напрямів Лабораторії практик економічної моделі "Doughnut" (Doughnut Economics Action Lab, DEAL), спрямований на роботу з містами і регіонами (Doughnut Economics for Cities and Regions), започаткував використання City Portrait, інструменту який вимірює місцеві та глобальні чинники з метою забезпечення добробуту всіх мешканців у межах планетарних кордонів. Методологія тісно пов’язана з Цілями сталого розвитку ООН (SDGs).

Економічна модель "Doughnut" для міст і регіонів може служити для різних цілей: бути стратегічним орієнтиром міського розвитку, формувати рекомендації для створення політик, підкріплювати аналітику даних, а також формувати систему моніторингу та оцінки впливу. DEAL підтримує муніципалітети, громади, бізнес, школи та громадянське суспільство у створенні міст і економік, здатних до відновлення, надаючи ресурси, інструменти, стратегічні партнерства та мережу навчання «рівний-рівному» з метою їх розвитку.

Агенція Restart адаптувала методологію "Doughnut" до українського контексту міського планування. У процесі накладання методології на локальний рівень, ми проаналізували місцеві та глобальні чинники, а також визначили релевантні індикатори даних. Наприклад, у нашій адаптації глобальні чинники оновлено відповідно до “Global Risks Report 2023–2024” Всесвітнього економічного форуму з метою охопити найактуальніші виклики найближчих десятиліть. Аналогічно, для кожного сектору повинні переглядатися якісні та кількісні показники, а для відображення поточної ситуації потрібно впровадити тестування і моніторинг на постійній основі. 

Місцеві та глобальні фактори, запозичені з методології "Doughnut" в контексті України.

Леонора Грачева, керівниця напрямку «Міста і регіони» DEAL, зазначає, що одним із ключових викликів для учасників мережі DEAL є збір даних та визначення показників даних.

Вона зазначає, що: «Нам потрібні інноваційні й креативні підходи до вимірювання добробуту громадян та впливу на довкілля, оскільки більшість існуючих даних спочатку не були призначені для цих цілей». Виявлення прогалин у даних є критично важливим для планування та створення механізмів їхнього збору.

У рамках проєкту «Інтегрований просторовий розвиток міст ІІ», що виконується за фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та уряду Швейцарії за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, агенція Restart застосувала методологію "Doughnut" до Північних околиць Львова, щоб проаналізувати поточний стан і запропонувати стратегічні напрямки, узгоджені з Цілями сталого розвитку ООН. 

Проєктна ділянка Північних околиць Львова.

Передумовою розвитку району є забезпечення території навколо реабілітаційного центру UNBROKEN необхідною міською інфраструктурою — розширення громадського транспорту та дорожньої мережі, а також включення нової житлової забудови із супутніми сервісами.

Схема "Doughnut" для Північних околиць Львова визначає довгостроковий та короткостроковий вплив різних секторів.

За словами Ірини Власюк, керівниці проєктів Інституту міста, підхід методології "Doughnut" виявив проблеми, які раніше залишалися поза увагою. Серед них — прогалини в даних про продовольчі та водні ресурси, давня потреба в доступному житлі та відсутність тимчасового житла для пацієнтів UNBROKEN.

Основими висновками агенції Restart щодо застосування принципів методології "Doughnut" щодо розвитку Північних околиць Львова стали:

Зробити Мир та Справедливість основою проєкту, адже це фактори, які часто ігноруються в традиційному міському плануванні, але є нагальними в умовах війни.

Зосередитись на здоров'ї та реабілітації ветеранів. Унікальне розташування території дослідження включає великі території присадибних ділянок та незабудованих природних територій, які уможливлюють проведення лікування та відновлення на природі. Цей фактор стає дедалі важливішим під час Великої війни та після її закінчення, так само як і застосування нових підходів до охорони природи та впровадження невеликих виробництв продуктів харчування.

З огляду на значні зміни в складі населення Львова після початку повномасштабного вторгнення, зокрема серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), існує нагальна потреба в доступному житлі.

Методологія "Doughnut" забезпечує комплексну та гнучку структуру, яка фокусується на людиноцентричному міському плануванні в планетарних межах. Однак міста можуть зіткнутися з низкою викликів при впровадженні цієї методології на місцевому рівні. Впровадження нових ідей, які вимагають зміни парадигми, може зустріти опір з боку частини міських департаментів. Впровадження чергової системи планування також може сприяти втомі, проте варто зазначити, що методологія "Doughnut" сумісна з іншими системами, такими як Цілі сталого розвитку ООН, інноваційні портфоліо, тощо. Врешті-решт, інтеграція цих підходів може вимагати значних ресурсів у короткостроковій перспективі.

Методологія "Doughnut" пропонує динамічну та адаптивну рамку для досліджень, аналізу даних, формування бачення, оцінювання впливу та моніторингу. Завдяки роботі Restart над цим проєктом, співпраці з Інститутом міста Львова та тривалому діалогу з представниками DEAL та іншими організаціями, які працюють з методологією "Doughnut", ми визначили ключові кроки для її адаптації до українського контексту:

• підлаштувати місцеві та глобальні чинники до локального контексту;
• створити базу доступних показників даних;
• впровадити методологію "Doughnut" на ранніх етапах міського планування з метою визначити ключові сектори для формування стратегічних напрямів розвитку;
• валідувати релевантність як місцевих, так і глобальних чинників під час партисипативних воркшопів.

Адаптувавши методологію "Doughnut" до нашого унікального контексту, ми зможемо краще реагувати на конкретні виклики, з якими стикаються українські міста, та працювати над стійким міським розвитком, який враховує не лише добробут громадян, а також глобальні ризики та обмеження.

Запрошуємо переглянути панельну дискусію «Методологія "Doughnut" для міського планування», яку організувала команда Restart у 2024 році.